Новина

від 25.11.2021

Чи зможе Генічеськ знову стати портовим містом

Генічеський порт: історія і сьогодення

З приходом осені життя в курортному Генічеську затихає. Жваві прибережні вулички, наповнені атракціонами та літніми майданчиками, стають менш голосними. Пустіє пляж.

Однак люди пам’ятають, що ще зовсім нещодавно місто жило не лише курортним сезоном. Азовські рибалки були рекордсменами промислу, працював рибопереробний завод, а серцем міста був морський транспортний порт Генічеська.

Історія Генічеського порту початку двадцятого століття нерозривно пов’язана з іменем Леоніда Прихненка, випускника Сімферопольського реального училища.

Леонід Прихненко, начальник порту Генічеськ на початку Х століття, фото надане Олександром Прихненко

Він керував не тільки будівництвом порту, а й розвитком міста – замощенням вулиць, зведенням земської лікарні. Він відновлював і порт, і місто після розрухи 1917-1920 років і після другої світової війни, коли Генічеськ був звільнений від німецьких окупантів, – розповідає фотограф, поет і письменник Олександр Прихненко, онук будівничого Генічеська.

Як свідчить статистика, найбільший вантажообіг порту Генічеськ припадає на початок 20-го століття — 25 млн. пудів, або ж 400 тис.тонн на рік.

Експортувалися зерно, борошно, шерсть, а в каботажі, тобто, в морських перевезеннях в межах країни, перевалювали сіль, яку добували на Арабатці, вугілля, дрова тощо.

Порт Генічеськ, друга половина ХХ століття, фото надане Олександром Прихненко

У 1980-ті роки минулого століття вантажообіг впав майже удвічі. А згодом Генічеськ втратив статус порту і став портопунктом – відокремленою структурою спочатку Скадовського порту, а потім – Бердянського.

Фарватер каналу обмілів – з 1994 року тут не проводились днопоглиблювальні роботи, тож багатотоннажні судна сюди більше не заходять. Згодом були розібрані й деелектрифіковані залізничні шляхи, що вели до порту від залізничної станції.

Однак мешканці міста ще мріють про відродження порту.

Володимир Шпак, художник Фото: investigator.org.ua

«Порт породив наш маленький Генічеськ. Приморські міста живуть доти, доки існує живий порт. І Генічеськ без порту – це вже не місто, а якесь маленьке курортне містечко. Ми можемо пов’язати майбутнє нашого міста лише з відродженням порту. Раніше були надії на відродження. Але вже 2021 рік. Жодних надій. Порт мертвий. Мертва територія буквально. Залізницю зняли, крани вивезли, черпалку теж прибрали. Коротше кажучи, зрідка заходять ще рибальські судна, які ще можуть зайти, без вантажу, бо канал занесений піском. Обмілів. А так – все. Ходять територією сторожі – і все», – каже генічеський художник Володимир Шпак, який присвятив історії порту ретро-розпис у центрі міста – в надії на його відродження.

Власники

На сьогодні порт перебуває в структурі Адміністрації морських портів України, а його причали поділені між двома користувачами. Одну причальну стінку орендують прикордонники, другу займають риболовецькі судна.

У міськраді доповідають, що одну частину території портопункту орендує військова частина. Друга частина причалу номер один не перебуває в оренді.

Запит та відповідь Генічеський порт (1)

 

Місто спостерігає, як порт приходить у занепад, але на своєму рівні повноважень втрутитись у ситуацію не може. Начальниця юридичного відділу Генічеської міської ради Тетяна Дурненко констатує, що причал активно не використовується: мовляв, ніхто не може зобов’язати орендарів-прикордонників активізувати свою діяльність біля причалу №2. Генічеська міська рада, за її словами, не має повноважень для вирішення таких питань як порти – хіба що контролює питання благоустрою поруч із портом.

Рибне майбутнє Генічеська

На свою чергу, в обласній державній адміністрації кажуть, що після окупації Криму Росією зацікавленість інвесторів у відродженні порту Генічеська зникла. До 2014 року таким інвестором могло бути ТОВ СП «Нібулон» – найбільший зерновий трейдер регіону.

Микола Якименко, заступник голови Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua

«Дуже важко зацікавити інвесторів вкладати кошти у портопункт, який фактично знаходиться поблизу кордону з тимчасово окупованим Кримом. Зараз це питання в проєктній площині. До окупації зацікавленість у інвесторів, у приватних компаній до цього портопункту була. З 2014 року, на жаль, у зв’язку з окупацією Криму всі зацікавлені особи і підприємства відмовились від цієї ідеї», – наголошує заступник голови Херсонської ОДА Микола Якименко.

Колишній керівник порту Генічеськ, голова ГО «Переселенець- SOS» Володимир Вишневецький вважає відновлення порту справою цілком реальною. На його думку, це могло б відбутися в комплексі з відновленням рибного промислу і спеціалізацією порту як рибного. За його словами, для цього треба забезпечити сучасне садкове господарство та рибопереробку на рибозаводі, що знаходиться поруч. Це, вважає Вишневецький, дасть значні надходження до місцевого бюджету, які не можна порівняти з курортним збором з курортно-туристичної інфраструктури Генічеська.

Володимир Вишневецький, ексначальник Генічеського портопункту, голова ГО «Переселенець-SOS» Фото: investigator.org.ua

Асоціація рибалок України теж цікавиться рибним потенціалом Генічеського портопункту – там розглядають можливість реалізації проекту, запропонованого кооперативом «Азов-риба».

«Буквально 3-4 місяці тому до нас зверталась Асоціація рибалок, щоб зробити там і розведення риби, і так звану кооперацію промислових рибалок для того, щоб відновити кооперативну співпрацю в цьому регіоні», – підтверджує заступник голови Херсонської ОДА Микола Якименко.

АЗОВ-РЫБА(3)

 

Відновлення повноцінного функціонування порту, зростання економічної активності України та її західних партнерів поруч із окупованим Кримом невигідно в першу чергу Росії, яка окупувала частину українських територій.

На свою чергу, в громадській організації «Переселенець-SOS» звертають увагу на необхідність посилення військової присутності тут, у колишньому Генічеському порту, поруч з окупантами, які нахабно намагаються взяти під контроль морську зону України в акваторії Херсонщини. Для цього необхідний цілий комплекс дій різних міністерств та відомств. Від планування і проведення днопоглиблювальних робіт в протоці Тонка – до посилення захисту акваторії Генічеського портопункту, виключної економічної зони України та забезпечення свободи судноплавства у Азовському морі. Але, за словами колишнього командира розвідувального корабля ВМСУ «Славутич» Олексія Кисельова, наразі не вдається навіть обговорити цю тему з представниками влади і створити відповідну концепцію. А отже, все знову зводиться до відсутності політичної волі.


Теги: корупція, новини корупції

Новини партнерів